1. Словник української мови Грінченка

виплакати

Ви́плакати, -чу, -чеш

гл. Выплакать. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Мет. 6. Плачем лиха не виплачеш. Ном. № 2390. Долю виплачу сльозами. Шевч. 96.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виплакати — ви́плакати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виплакати — див. виплакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виплакати — ВИ́ПЛАКАТИ див. випла́кувати. Словник української мови у 20 томах
  4. виплакати — ви́плакати (спла́кати) / випла́кувати (спла́кувати) о́чі. Довго і часто плакати. Буду сина ждати. Та й чи ждати, чи не ждати? Ждала дні і ночі; Не доїла, не доспала, Виплакала очі! (Я. Фразеологічний словник української мови
  5. виплакати — ВИ́ПРОСИТИ (просячи, домогтися чого-небудь або одержати що-небудь), ВИ́ПРОХАТИ, ВИ́БЛАГАТИ, ВИ́МОЛИТИ (благаючи); РОЗБОГАРА́ДИТИ розм. рідко, ВИ́ПЛАКАТИ розм. (із сльозами благаючи); ВИ́КАНЮЧИТИ розм., ВИ́ЦИГАНИТИ розм., ВИ́ЗУДИТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. виплакати — ВИ́ПЛАКАТИ див. випла́кувати. Словник української мови в 11 томах