1. Словник української мови Грінченка

виплавати

Ви́плавати, -ваю, -єш

гл. Исплавать. Безкосте, безмозке усе море виплаває. Ном. стр. 293, № 98.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виплавати — ви́плавати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. виплавати — ВИ́ПЛАВАТИ, аю, аєш, док., розм. Плаваючи, побувати в багатьох місцях. Щуки й попливли; і де вже не виплавали по морю, де вже не шукали перстень – нема! (з казки). Словник української мови у 20 томах
  3. виплавати — ВИ́ПЛАВАТИ, аю, аєш, док., розм. Плаваючи, побувати в багатьох місцях. Вони [щуки] й попливли; і де вже не виплавали по морю, де вже не шукали [перстень] — нема! (Укр.. казки, легенди.., 1957, 152). Словник української мови в 11 томах