вказати

вка́зувати (пока́зувати) / вказа́ти (показа́ти) на две́рі кому. Виганяти, проганяти когось звідки-небудь. З кожним днем переконувався (Іван): зайвий він, непотрібний у Дрочиловій хаті. Якщо його й терплять там, не вказують на двері, то тільки з розрахунку, аби не позбавитися чималих ковальських заробітків (І. Головченко і О. Мусієнко); Навіть якби я був і не зовсім правий, він мусив заради нашого авторитету показати їй на двері (С. Журахович). показа́ти две́рі. — Навесні перед Благовіщенням гомонять у нас на селі: — Варка показала приймакові двері! (О. Кониський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вказати — вказа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вказати — див. указати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вказати — ВКАЗА́ТИ див. ука́зувати. Словник української мови у 20 томах
  4. вказати — ВІДЗНАЧА́ТИ (висловлюючись, розповідаючи тощо, звертати увагу на щось), ВІДМІЧА́ТИ, ЗАУВА́ЖУВАТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, УКА́ЗУВАТИ (ВКА́ЗУВАТИ), КОНСТАТУВА́ТИ, ПІДМІЧА́ТИ рідко, ВІДМІ́ЧУВАТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
  5. вказати — ВКАЗА́ТИ див. указа́ти. Словник української мови в 11 томах