вказувати
вка́зувати (пока́зувати) / вказа́ти (показа́ти) на две́рі кому. Виганяти, проганяти когось звідки-небудь. З кожним днем переконувався (Іван): зайвий він, непотрібний у Дрочиловій хаті. Якщо його й терплять там, не вказують на двері, то тільки з розрахунку, аби не позбавитися чималих ковальських заробітків (І. Головченко і О. Мусієнко); Навіть якби я був і не зовсім правий, він мусив заради нашого авторитету показати їй на двері (С. Журахович). показа́ти две́рі. — Навесні перед Благовіщенням гомонять у нас на селі: — Варка показала приймакові двері! (О. Кониський).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вказувати — вка́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вказувати — (кому) звертати увагу чию, ф. тикати пальцем <�в очі>; (на що) показувати; (пальцем) тицяти; ЖМ. повчати, научати, пояснювати, давати вказівки, робити зауваги; (на наявність) свідчити про; (літературу) рекомендувати; (дату) називати; (дорогу в житті) бути взірцем <�прикладом> для кого. Словник синонімів Караванського
- вказувати — див. указувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вказувати — ВКА́ЗУВАТИ див. ука́зувати. Словник української мови у 20 томах
- вказувати — ВІДЗНАЧА́ТИ (висловлюючись, розповідаючи тощо, звертати увагу на щось), ВІДМІЧА́ТИ, ЗАУВА́ЖУВАТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, УКА́ЗУВАТИ (ВКА́ЗУВАТИ), КОНСТАТУВА́ТИ, ПІДМІЧА́ТИ рідко, ВІДМІ́ЧУВАТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови