вкрутити

вкрути́ти (скрути́ти, утну́ти) ро́ги (хвоста́) кому. Присмирити, приборкати когось; обмежити кому-небудь свободу дій. — А цьому Пилипу ми таки вкрутимо роги, зробимо з нього чоловіка (В. Кучер); — Та постривайте, постривайте, пани кармазини, — гукнув один товстопикий синьокаптанник, — швидко ми вам хвоста вкрутимо! Не довго гордуватимете нами! (П. Куліш); Вкрутив гетьман хвоста цьому Терновому. А то вже такий став, що куди тобі! І на Москву їздив, і коло Капусти крутився, і на Дон посилали (Н. Рибак); А Омелькові роги скрутимо (В. Речмедін); І в Ліщинівці був (прикажчик), і в Глибоку Долину за десять верст мотався, але і там “вкрутили хвоста” (А. Головко); — Чухаєтесь, Кириле Остаповичу? — проходячи поблизу, насмішкувато кинув якийсь чаплинський гольтіпака.— Хочуть і вам хвоста утнути, га? (О. Гончар). вкру́чено хвоста́. Очевидно, Фреєві було вкручено хвоста за його великодушність, проявлену шістнадцять днів тому (І. Багряний). ро́ги пра́вити. — Заводоуправління йому нової хати не дасть — поскаче, поскаче, а потім пошле-таки свою каргу к бісу і приповзе до мене на колінах! Не таким роги правили (С. Тельнюк).

скрути́ти (рідше вкрути́ти) в’я́зи (ка́рка, карк). 1. кому і без додатка. Сильно побити, покалічити кого-небудь. Терпить гуцул біль, як ніхто .. Кидається у бій і валить топірцем направо-наліво, аж поки не скрутять в’язи, не вдушать (Г. Хоткевич); Про людське око він трусонув Степана, дав йому запотиличника, а Данькові скрутив карка (М. Стельмах); // Уживається як погроза. Коли питали, де Микола, чоловік цей .. нахвалявся .. “скрутити в’язи тому, хто чіплятиметься до нього” (М. Лазорський); (Печериця:) Я підглядів, як він у руку їх цілував. (Храпко:) Він? блазень! Та я йому рота набік поверну! Я йому в’язи вкручу, бісовому синові (Панас Мирний). 2. Покалічитися або загинути. — Звісно, куди в таку тьму? — підтримав котрийсь із шоферів.— Десь у кюветі в’язи скрутиш. Або налетиш на міну. Краще до ранку (О. Гончар). 3. Зазнати невдачі, поразки в чому-небудь. При такому ставленні, як у вас, тут який завгодно директор в’язи скрутить (Ю. Збанацький); (Омелян:) Але на таких річах (речах) він може карк скрутити (І. Франко);

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вкрутити — вкрути́ти 1 дієслово доконаного виду вгвинтити вкрути́ти 2 дієслово доконаного виду міцно обмотати Орфографічний словник української мови
  2. вкрутити — I див. вкручувати I. II див. укручувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вкрутити — ВКРУТИ́ТИ¹ див. вкру́чувати¹. ВКРУТИ́ТИ² див. укру́чувати¹. Словник української мови у 20 томах
  4. вкрутити — ВКРУ́ЧУВАТИ (УКРУ́ЧУВАТИ) (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ), ВВІ́РЧУВАТИ (УВІ́РЧУВАТИ), ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ). — Док. Словник синонімів української мови
  5. вкрутити — ВКРУТИ́ТИ¹ див. вкру́чувати¹. ВКРУТИ́ТИ² див. укру́чувати¹. Словник української мови в 11 томах