1. Фразеологічний словник української мови

влетіти

влеті́ти в (до́бру) копі́йку кому і без додатка. Дорого коштувати, обійтися кому-небудь. Що, якби спорудити високу трубу за півкілометра від шахти, серед зеленого масиву?..— Це влетить в копійку,— перебив Арчіля Беззуб’як (П. Інгульський). влеті́ти в (до́бру) копійчи́ну. — Ну й понавиписували ж отаких машин (екскаваторів)! Мабуть, у добру копійчину влетіло (Г. Коцюба).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. влетіти — влеті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. влетіти — [ўлеит'ітие] = улетіти ўлеичу, ўлеитиш, ўлеитиемо, ўлеитиете; нак. ўлеити, ўлеит'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. влетіти — див. влітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. влетіти — ВЛЕТІ́ТИ див. вліта́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. влетіти — влетіти: ◊ влетіти до кі́бля → кібель Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. влетіти — Чу, -тиш, док. Потрапити в халепу. ◇ Влетіти на бабки — нажити фінансових проблем. Словник сучасного українського сленгу
  7. влетіти — ВБІГА́ТИ (УБІГА́ТИ) (біжучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАБІГА́ТИ, ВЛІТА́ТИ розм. — Док.: вбі́гти (убі́гти), забі́гти, влеті́ти, вшеле́патися (ушеле́патися) фам. Уляна вбігає в кам'яницю (М. Словник синонімів української мови
  8. влетіти — Влеті́ти, див. вліта́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. влетіти — ВЛЕТІ́ТИ див. вліта́ти. Словник української мови в 11 томах