1. Фразеологічний словник української мови

водиця

ли́ти во́ду, ірон. Говорити або писати неконкретно, беззмістовно, нецікаво і т. ін.; вести розмови замість того, щоб робити щось. Сподіваюся, що в новому році письменники будуть менше “лити воду”, а більше писати (З газети). ли́ти води́цю. Досить уже лити водицю, слід переходити від слів до діла (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водиця — води́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. водиця — -і, ж. Пестл. до вода 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. водиця — Водонька Словник чужослів Павло Штепа
  4. водиця — ВОДИ́ЦЯ, і, ж. Пестл. до вода́ 1. Людська крівця – не водиця, розливати не годиться (Номис); Подивилась у водицю На личко своє (Леся Українка); Що ж мені діяти, серце моє, Кінь його в мене водиці не п'є (А. Словник української мови у 20 томах
  5. водиця — див. вода Словник синонімів Вусика
  6. водиця — ВОДИ́ЦЯ, і, ж. Пестл. до вода́ 1. Людська крівця — не водиця, розливати не годиться (Номис, 1864, № 1284); Подивилась у водицю На личко своє (Л. Укр., I, 1951, 324); Що ж мені діяти, серце моє, Кінь його в мене водиці не п’є (Мал., I, 1956, 130). Словник української мови в 11 томах