1. Фразеологічний словник української мови

волоком

не затя́гнеш во́локом (нали́гачем, на моту́зці і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь неподатливий на умовляння бувати десь; дуже сором’язливий; упертий і т. ін. — От кому щастить! — підморгнув (Юхим). — Самі дівчата в хату приїздять! А тут і волоком не затягнеш... (М. Зарудний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волоком — во́локом прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. волоком — присл. Силоміць; тягнучи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. волоком — ВО́ЛОКОМ: ◊ Тягти (тягнути і т. ін.) волоком — тягти по землі; волочити. В повітрі стояв безупинний скрегіт тягачів, що тягли до Дніпра волоком довжелезні штаби сталевих шпунтів (Олександр Довженко, II, 1959, 119)... Словник української мови в 11 томах
  4. волоком — Волоком нар. Таща. Переносно: насильно. Волоком затяг у гості. Конст. у. Словник української мови Грінченка