врізатися

врі́затися (вби́тися) в па́м’ять кому. Надовго, міцно запам’ятатися, вразивши чимсь. Не можу забути одного образу, який врізавсь мені у пам’ять (М. Коцюбинський); Він нічого не чув і не бачив, окрім отих двох кахляних плиток, які врізалися йому в пам’ять ще з того дня, коли вимандровував з рідної землі (П. Загребельний); Ще глибше вбилися йому в пам’ять нічліги в тіснім, поганім закамарку (І. Франко). врі́затися в по́мку, діал. Найбільше врізалася в помку Горпині одна ніч, зоряна, а не місячна (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. врізатися — врі́затися 1 дієслово доконаного виду втиснутися врі́затися 2 дієслово доконаного виду поранитися; ударитися вріза́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. врізатися — I [ўр'ізатиес'а] = урізатися -р'іжус'а, -р'іжеис':а, -р'іжеиц':а, -р'іжуц':а; нак. -р'із'с'а, -р'іжтеис'а, док. II [ўр'ізатиес'а] = урізатися -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а, недок. Орфоепічний словник української мови
  3. врізатися — I див. врізуватися I. II див. урізатися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. врізатися — ВРІ́ЗАТИСЯ¹ див. врі́зуватися¹. ВРІ́ЗАТИСЯ² див. урі́затися¹. ВРІЗА́ТИСЯ див. врі́зуватися¹. Словник української мови у 20 томах
  5. врізатися — ВКЛИ́НЮВАТИСЯ (УКЛИ́НЮВАТИСЯ) у що (міститися клином, вузькою смугою в чому-небудь), ВРІ́ЗУВАТИСЯ (УРІ́ЗУВАТИСЯ), ВРІЗА́ТИСЯ (УРІЗА́ТИСЯ), ВГАНЯ́ТИСЯ (УГАНЯ́ТИСЯ), ВГО́НИТИСЯ (УГО́НИТИСЯ) рідше, ВДАВА́ТИСЯ (УДАВА́ТИСЯ) рідше. — Док. Словник синонімів української мови
  6. врізатися — ВРІ́ЗАТИСЯ¹ див. врі́зуватися¹. ВРІ́ЗАТИСЯ² див. урі́затися¹. ВРІЗА́ТИСЯ див. врі́зуватися¹. Словник української мови в 11 томах