всадити
встроми́ти (да́ти, всади́ти і т. ін.) ніж (ножа́) в спи́ну кому, несхв. Вчинити, зробити щось підступне щодо кого-небудь. Ні, вбивця нашої дочки, ви хочете сховатися серед нас! Щоб слушної для вас хвилини встромити ніж нам у спину... Не вийде! (Ю. Яновський); Взяла (Катря) наше ковалівське прізвище і на таку ганьбу його кинула? Ножа мені в спину дала (В. Кучер). встроми́ти ножа́ в се́рце. — Оце ж ти мені ножа встромив у серце! — заплакала Пріся. — Ти ж воював уже десять років, а чого досягнув? (А. Кащенко).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- всадити — всади́ти 1 дієслово доконаного виду вміщати в середину чогось всади́ти 2 дієслово доконаного виду пропонувати, допомагати комусь або примушувати когось сідати Орфографічний словник української мови
- всадити — I див. всаджувати I. II всадовити, всадовитися див. усадити I, усадовити і т. д. Великий тлумачний словник сучасної мови
- всадити — ВСАДИ́ТИ¹ див. вса́джувати¹. ВСАДИ́ТИ² див. уса́джувати¹. Словник української мови у 20 томах
- всадити — ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
- всадити — ВСАДИ́ТИ¹ див. вса́джувати¹. ВСАДИ́ТИ², ВСАДОВИ́ТИ, ВСАДОВИ́ТИСЯ див. усади́ти¹, усадови́ти і т. д. Словник української мови в 11 томах