встряти

впада́ти (рідше па́дати) / впа́сти в о́ко (в о́чі, у ві́чі). 1. кому. Хто-небудь помічає, бачить, звертає увагу на когось чи на щось. На одному (магазині), крайньому від базару, ще впала Давидові в очі афіша. Сьогодні буде виставлена “Хмара” (А. Головко); Байдуже ніхто не міг пройти повз Оверка, усім пада в око розкішний паруб’яга (К. Гордієнко); // Привертати чию-небудь увагу. Ксеня непомітно забилася в середину колони, — аби змішатися з людьми, не впадати в око вартовим (С. Голованівський); Хоч би дрантя якесь натягла на себе, щоб не впадати відразу в ненажерливі очі тим супостатам (О. Сизоненко). 2. Бачити, помічати що-небудь. Гайдамаки з “маминих синків” товпились біля буфету, шелестячи в руках нерозрізаними аркушами “керенок”, брали, що тільки в око впадало (А. Головко); Я палкий аматор морфології рослин. От і збираю все, що в око впаде (Я. Качура). 3. Бути особливо помітним; помічатися. Взагалі треба сказати, що і в Парижі, і скрізь у Франції впадала в око та дбайливість, із якою ставляться французи до пам’ятників старовини (М. Рильський); Впадають в око дротяні решета на всіх вікнах... (І. Багряний); Підрулив під самісіньки ворота, щоб машина в чужі очі впадала (В. Дрозд); В очі Тараса одразу впала надзвичайна чистота і порядок дбайливо прибраної кімнати (О. Іваненко); // Виділятися серед кого-, чого-небудь. Та й зовнішністю не впадав (Шкурупій) у вічі: невисокий, світло-русявий, спокійний в рухах (Ю. Бедзик); Мідні одвірки падали в око, і міддю бляховані двері рипіли (М. Зеров). 4. кому. Подобатися кому-небудь, привертати до себе увагу. (Захарко:) Тобто тобі ні одна дівчина не впадала в око?! (Василь:) Мені всі дівки однакові! (М. Кропивницький); І сама я безвинно жду неминучої смерті тільки за те, що я впала князеві в очі, припала йому до вподоби (І. Нечуй-Левицький). встря́ти в о́ко. Скоїлось те, що й не раз вже бувало: встряв Херсонес у завидливе око сусідам, не раз звертали непрохані гості до його степів чорноморських (Дніпрова Чайка). ки́датися / ки́нутися в о́чі (у ві́чі, в о́ко). Коли машина проїжджала понад трансформатором, Храпкову кинулось в очі, що хтось лежить у суточках (Іван Ле); Надворі кинулось Зоні у вічі, що мужчини, які правдоподібно покинули залу під час її виступу, тепер знову почали протискуватись досередини (Ірина Вільде); — Наш гетьманич... гм... наш дипломата не відходив від неї (дочки графа). Це помітили всі, та й мені кинулось у вічі (М. Лазорський); Кидалися в око рясні хустки, клинкуваті бороди, пелехаті шапки (К. Гордієнко); — Христе! Прошу і остерігаю тебе: не люби нікого ніколи. Коли тобі хто кинеться в вічі — одвернися та тікай мерщій! (Панас Мирний).

вско́чити (встря́ти) в ха́ле́пу (в раху́бу). Потрапити в неприємну ситуацію, зробивши щось необдумане, допустивши якусь помилку і т. ін.; завдати собі клопоту. Той резидент ніколи не зичив добра гетьману і коли радить, то тільки на безголів’я. Треба буде остерегти, щоб бува не вскочив у якусь халепу (М. Лазорський); — Отак і повинні ми відчувати твердість влади, — глибокодумно прорік Кошіль, тільки зараз збагнувши, в яку халепу він ускочив через свою дурість (М. Стельмах); Він підтюпцем рушив униз, розуміючи вже, що встряв у якусь рахубу (С. Голованівський); // Виявлятися причетним до чого-небудь поганого, осудливого, бути замішаним у чомусь. Здоровань-лісничий заставив скидати стояки на те місце, звідки вони були взяті, склав акта і поїхав геть, не сказавши ні слова, Йонька плювався всю дорогу.., всю вину звалив на хлопців: — Через вас, белебенів, у халепу вскочив (Григорій Тютюнник).