1. Фразеологічний словник української мови

вступати

вступа́ти / вступи́ти в го́лову кому і без додатка. Викликати в кого-небудь стан сп’яніння; п’янити когось (про хмільні напої). (3-й вартовий:) Та нащо нам вода? Сьогодні й чисте можна пить! Гуляймо! (2-й вартовий:) Та чисте дуже в голову вступає (Леся Українка); — Чув я,— каже (Демко),— за тії Палестини. Оце ж до тих Палестинів і посуну! І що йому міцніш у голову вступає, то він далі посува. Вже й поза тії Палестини,— хвалиться,— втопчу стежку (Марко Вовчок).

вступа́ти / вступи́ти на шлях (на доро́гу, на сте́жку) чого, який (яку). Розпочинати яку-небудь діяльність або починати вести певний спосіб життя. — Щось ти, Гнате, вступаєш на поганий шлях.. Свою жінку прогнав од себе, зійшовся з другою без шлюбу (М. Коцюбинський); Лисенко перший у нас вступає на дорогу наукового досліджування української народної музики (Муз. праці); — Еге-ге! поталанило мені,— радіє старий.— На добру стежку вступив я (М. Коцюбинський).

вступа́ти (входи́ти) / вступи́ти (ввійти́) в життя́. 1. Починати діяти самостійно. Вступило в життя нове, повоєнне покоління.. Виросли сини і внуки (П. Інгульський). 2. Виникати, з’являтися, поширюватися або застосовуватися. В життя вступають Нові будівлі В шахтарськім місті Труда і слави (Г. Бойко); Входять у життя і диски з внутрішньою ріжучою кромкою (З газети).

вступа́ти (входи́ти) / вступи́ти (ввійти́) в (свої́) права́. Виявлятися повною мірою. Робочий будень ще не склав інструментів, але свято вже входило в свої права (О. Кундзич); Весна вступила в свої права (З журналу).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вступати — (несподівано приєднуватись до чиєїсь розмови) включатися, встрявати, (якоїсь дії) втручатися, ув'язатися, вмішуватися. Словник синонімів Полюги
  2. вступати — вступа́ти 1 дієслово недоконаного виду ставати, ступати в середину чого-небудь вступа́ти 2 дієслово недоконаного виду поступатися Орфографічний словник української мови
  3. вступати — (у стремено) ставати, ступати; (- військо) вмаршовувати, входити, в'їздити; (у розмову) розпочинати <�зачинати> що; (у голову) заходити; (до партії) записуватися; (в переговори) сідати за стіл чого; (у стосунки) заходити. Словник синонімів Караванського
  4. вступати — I (уступати), -аю, -аєш, недок., вступити (уступити), вступлю, вступиш; мн. вступлять; док. 1》 у що. Ставати, ступати в середину чого-небудь. || Всувати ноги без панчіх, онуч у чоботи, черевики тощо. 2》 до чого, у що, на що. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вступати — ВСТУПА́ТИ¹ (УСТУПА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВСТУПИ́ТИ (УСТУПИ́ТИ), вступлю́, всту́пиш; мн. всту́плять; док. 1. у що. Ставати, ступати в середину чого-небудь. І вступив могучий Ігор В стремено ногою (С. Словник української мови у 20 томах
  6. вступати — ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ) (про військо, військові частини — ідучи, їдучи), ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ). — Док.: вступи́ти (уступи́ти), ввійти́ (увійти́). За Россю почувся військовий оркестр: то вступали в город гусари (І. Словник синонімів української мови
  7. вступати — ВСТУПА́ТИ¹ (УСТУПА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВСТУПИ́ТИ (УСТУПИ́ТИ), вступлю́, всту́пиш; мн. всту́плять; док. 1. у що. Ставати, ступати в середину чого-небудь. І вступив могучий Ігор В стремено ногою (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах