вступити

вступа́ти / вступи́ти в го́лову кому і без додатка. Викликати в кого-небудь стан сп’яніння; п’янити когось (про хмільні напої). (3-й вартовий:) Та нащо нам вода? Сьогодні й чисте можна пить! Гуляймо! (2-й вартовий:) Та чисте дуже в голову вступає (Леся Українка); — Чув я,— каже (Демко),— за тії Палестини. Оце ж до тих Палестинів і посуну! І що йому міцніш у голову вступає, то він далі посува. Вже й поза тії Палестини,— хвалиться,— втопчу стежку (Марко Вовчок).

вступа́ти / вступи́ти на шлях (на доро́гу, на сте́жку) чого, який (яку). Розпочинати яку-небудь діяльність або починати вести певний спосіб життя. — Щось ти, Гнате, вступаєш на поганий шлях.. Свою жінку прогнав од себе, зійшовся з другою без шлюбу (М. Коцюбинський); Лисенко перший у нас вступає на дорогу наукового досліджування української народної музики (Муз. праці); — Еге-ге! поталанило мені,— радіє старий.— На добру стежку вступив я (М. Коцюбинський).

вступа́ти (входи́ти) / вступи́ти (ввійти́) в життя́. 1. Починати діяти самостійно. Вступило в життя нове, повоєнне покоління.. Виросли сини і внуки (П. Інгульський). 2. Виникати, з’являтися, поширюватися або застосовуватися. В життя вступають Нові будівлі В шахтарськім місті Труда і слави (Г. Бойко); Входять у життя і диски з внутрішньою ріжучою кромкою (З газети).

вступа́ти (входи́ти) / вступи́ти (ввійти́) в (свої́) права́. Виявлятися повною мірою. Робочий будень ще не склав інструментів, але свято вже входило в свої права (О. Кундзич); Весна вступила в свої права (З журналу).