вступити

Значення в інших словниках

1. вступити — вступи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. вступити — Вступи́ти. Зайти. [Ярема] по дорозі вступив до книгарні, купив книгу в чорній оправі, а опісля вступив ще на шкляночку вина, щоби напевно спізнитись на обід (Б., “Подружний протокол”, 1895, 9, 1) // пол. wstąpić — зайти, увійти; укр. діал. вступити до хати — зайти в хату. Українська літературна мова на Буковині
3. вступити — див. вступати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вступити — ВСТУПИ́ТИ¹ див. вступа́ти¹. ВСТУПИ́ТИ² див. уступа́ти¹. Словник української мови у 20 томах
5. вступити — вступа́ти / вступи́ти в го́лову кому і без додатка. Викликати в кого-небудь стан сп’яніння; п’янити когось (про хмільні напої). (3-й вартовий:) Та нащо нам вода? Сьогодні й чисте можна пить! Гуляймо!... Фразеологічний словник української мови
6. вступити — ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ) (про військо, військові частини — ідучи, їдучи), ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ). — Док.: вступи́ти (уступи́ти), ввійти́ (увійти́). За Россю почувся військовий оркестр: то вступали в город гусари (І. Словник синонімів української мови
7. вступити — ВСТУПИ́ТИ див. вступа́ти¹. Словник української мови в 11 томах