всунути

всу́нути побити (ст): Так му всунув, шо навіть не міг встати (Авторка)|| = вигаратати

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всунути — всу́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. всунути — див. всувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. всунути — ВСУ́НУТИ див. всува́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. всунути — встромля́ти (су́нути) / встроми́ти (всу́нути) (свого́) но́са ((сві́й) ніс) перев. у що, куди, несхв. Безцеремонно втручатися в що-небудь, переважно в те, що не стосується когось. Уляна таки сварилася з Василем, але за що — зась комусь носа встромляти! (В. Фразеологічний словник української мови
  5. всунути — ВЗУВА́ТИ (УЗУВА́ТИ) (надівати на ноги взуття), НАЗУВА́ТИ, ОЗУВА́ТИ розм., НАТЯГА́ТИ розм., НАТЯ́ГУВАТИ розм., ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ) розм., ВСУВА́ТИ (УСУВА́ТИ) розм. — Док.: взу́ти (узу́ти), назу́ти, озу́ти розм. натягну́ти (натягти́) розм. Словник синонімів української мови
  6. всунути — ВСУ́НУТИ див. всува́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. всунути — Зсовувати, -вую, -єш сов. в. всунути, -ну, -неш, гл. Сдвигать, сдвинуть. Давай зсовувать з себе пояс. ЗОЮР. І. 247. Словник української мови Грінченка