втирати

встромля́ти (встро́млювати) / встроми́ти о́чі в кого—що, куди. Пильно вдивлятися в кого-, що-небудь. Морда нерішуче спинявся, підходив до Лазаря, встромляв у нього очі і щось хотів казати, ворушив губами, але мовчав (М. Коцюбинський); А сон налягає. Щоб одігнати його, Іван встромлює очі в живий вогонь (М. Коцюбинський); Яків устромив очі не знать куди (Панас Мирний). втира́ти баньки́, зневажл. Молодій вдові стало чогось так страшно, неначе коло неї десь недалечко, десь у гущавині яблунь заворушилась нечиста сила, втирала в неї свої страшні баньки (І. Нечуй-Левицький).

вте́рти / втира́ти но́са кому. 1. Засвідчити або довести свою перевагу над ким-небудь. Була у них дочка-одиначка, дівчина-підліток, та така клепана на язик, гостра та розумна, хоч би й кому не попустить, хоч кому носа втре (Укр.. казки, легенди..); Мамина правда, що не пасує в будній день парадувати в шовковій хустині. Але й Ольжина правда, що треба декому тою хустиною носа втерти! (Ірина Вільде); Прилюдно втреш носа комусь із них, зацитувавши при нагоді щось таке, як, скажімо, указ Петра Першого від 9 квітня 1709 року (О. Гончар); // Перевершити кого-небудь у чомусь. — От стріляє, бісова дитина,— не зміг стримати свого захоплення Сахно,— всім нам носа втерла (В. Собко); — А тепер вони (молодь, жінки) ще й нам носа утруть. Їм почесть почала снитись, навіть ордени. Не бачив, яке жито моя жінка з Шевченком вирощують! (М. Стельмах); Взявшись дружно, без лементу та ґвалту відремонтували занехаяну молотарку і тепер втирають носа зарозумілим хутірським очкурам, які вважали, що тільки вони вміють господарювати (О. Гончар). 2. Присадити, спинити кого-небудь у його діях, висловлюваннях. (Рогач:) Ну ж, юнаки! Орда б вас полонила, татарва б вас подавила!.. (Глоба:) Та невже ж нема такого, котрий втре носа хвалькові? (М. Кропивницький); Вчителеві... утерли носа: коли ти, мовляв, пан, то й вичитуй по-панському (С. Васильченко); — Спасибі Володимирові Корякові, який заступився за Паніва, утер носа розперезаним критиканам (В. Минко). 3. Покарати, провчити кого-небудь. Тут (у пеклі) розні (різні) душі походжали, Все думали та все гадали, Куда-то за гріхи їх впруть, Чи в рай їх пустять веселитись, Чи, може, в пекло пошмалитись І за гріхи їм носа втруть (І. Котляревський); — Ось ми вам хутко втремо носа: Іван Мартинович.. навчить він вас пановати (панувати) (П. Куліш); — А ти чого оступаєшся за своєю жінкою? — крикнув він на Карпа. — Коли хочеш, то я й тобі носа втру (І. Нечуй-Левицький).

втира́ти сльо́зи. Плакати з горя. — Сама знайшла собі страшну смерть, помагаючи людям. Господи, як жаль бідної доброї Соломії, — говорили молодиці, вертаючись з кладовища з бабою Зінькою та втираючи сльози (І. Нечуй-Левицький). втира́ти слі́зоньки. Слізоньки втирає (Катерина), Бо дівчата на вулиці Без неї співають (Т. Шевченко).