втовкти

втовкти́ (втовкма́чити) / втовкма́чувати в го́лову (в довбе́шку, в макі́тру) кому, зневажл. 1. Частим повторенням чи поясненням домогтися, щоб хто-небудь зрозумів або засвоїв щось. — Отаке-о вибухалось прездорове одоробло, а мати повинна втовкмачувати в його дурну макітру, як годиться вестися гречному козакові з добрими людьми! (О. Ільченко). 2. Переконати, запевнити кого-небудь у чомусь. Ну хто їй втовк у голову, що вона має хист артистки? (М. Чабанівський); — Усі ви (мужики) боїтесь тієї лікарні, як чорта, а чого? З’їдять тебе там чи що? Та хіба вам що втовчеш у дурну довбешку! (Б. Грінченко); Попи старанно втовкмачували в голови повстанців, що Острозький дає волю посполитим на козакування (Іван Ле). втелю́щити у го́лову. — Вам нічого і не втелющиш у голову (Ю. Смолич).

(і) в сту́пі не влу́чиш (не втовче́ш, не спійма́єш і т.ін.) кого. Хтось дуже хитрий, спритний, вміє вийти з будь-якої складної ситуації і нікому не вдається довести його причетність до чогось, спіймати на чому-небудь. Тепер, за давністю літ, неможливо відшукати слід запропащеної рукописі (рукопису), та й винуватців того запропащення теж “у ступі не влучиш” (Леся Українка); Володьку зачепи — на ходу вигадає сто пояснень, такого в ступі не влучиш (О. Гончар); Діда і в ступі не влучиш... Сказав одні слова, а думає, мабуть, мішок витрушений, по-іншому (В. Большак); Не раз уже й Хома терпів через плутощі (плутні) шуряка... Він тобі з піску мотузку суче, а ти його в ступі не влучиш (Я. Гримайло); — А тебе, шилохвостий, напевне, і в ступі не втовчеш,— косував на нього дід (М. Стельмах); Не тільки редактор “Правди”, а й усі народовці львівські держали себе в цій справі так, що, кажуть, і в ступі їх не спіймаєш (М. Драгоманов). і в сту́пі не потра́пиш. — Вас усіх з вашими витребеньками і в ступі не потрапиш,— сердито сказала Варвара Павлівна (В. Собко). сам чорт у сту́пі не влу́чить. — Мама сказала, що ти крутійка і що тебе сам чорт у ступі не влучить (О. Копиленко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втовкти — втовкти́ 1 дієслово доконаного виду топчучи, запхнути розм. втовкти́ 2 дієслово доконаного виду потовкти Орфографічний словник української мови
  2. втовкти — I (утовкти), -вчу, -вчеш, док., перех., розм. Б'ючи, товчучи, запхнути, загнати щось усередину чого-небудь. Втовкти кому в голову що — часто повторюючи, пояснюючи, змусити когось зрозуміти або засвоїти що-небудь. II див. утовкти I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. втовкти — ВТОВКТИ́¹ (УТОВКТИ́), вчу́, вче́ш, док., що, розм. Втиснути щось у середину чого-небудь. Поклялись [королі], заприсяглись, Що згине Джон Ячмінь. Взяли, ввергли його в ріллю, Втовкли аж у глибінь (М. Лукаш, пер. з тв. Р. Бернса); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. втовкти — ВТОВКТИ́¹ (УТОВКТИ́), вчу́, вче́ш, док., перех., розм. Б’ючи, товчучи, запхнути, загнати щось у середину чого-небудь. Вони [літаки] втовкли у землю те село (Перв., І, 1958, 524). Словник української мови в 11 томах