втовкти

ВТОВКТИ́¹ (УТОВКТИ́), вчу́, вче́ш, док., перех., розм. Б’ючи, товчучи, запхнути, загнати щось у середину чого-небудь.

Вони [літаки] втовкли у землю те село (Перв., І, 1958, 524).

◊ Втовкти́ кому в го́лову що — часто повторюючи, пояснюючи, заставити когось зрозуміти або засвоїти що-небудь.

— Ну хто їй втовк у голову, що вона має хист артистки? (Чаб., Балкан. весна, 1960, 458).

ВТОВКТИ́² див. утовкти́¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втовкти — втовкти́ 1 дієслово доконаного виду топчучи, запхнути розм. втовкти́ 2 дієслово доконаного виду потовкти Орфографічний словник української мови
  2. втовкти — I (утовкти), -вчу, -вчеш, док., перех., розм. Б'ючи, товчучи, запхнути, загнати щось усередину чого-небудь. Втовкти кому в голову що — часто повторюючи, пояснюючи, змусити когось зрозуміти або засвоїти що-небудь. II див. утовкти I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. втовкти — ВТОВКТИ́¹ (УТОВКТИ́), вчу́, вче́ш, док., що, розм. Втиснути щось у середину чого-небудь. Поклялись [королі], заприсяглись, Що згине Джон Ячмінь. Взяли, ввергли його в ріллю, Втовкли аж у глибінь (М. Лукаш, пер. з тв. Р. Бернса); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. втовкти — втовкти́ (втовкма́чити) / втовкма́чувати в го́лову (в довбе́шку, в макі́тру) кому, зневажл. 1. Частим повторенням чи поясненням домогтися, щоб хто-небудь зрозумів або засвоїв щось. Фразеологічний словник української мови