1. Словник української мови в 11 томах

втовкмачувати

ВТОВКМА́ЧУВАТИ (УТОВКМА́ЧУВАТИ) і ВТОКМА́ЧУВАТИ (УТОКМА́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВТОВКМА́ЧИТИ (УТОВКМА́ЧИТИ) і ВТОКМА́ЧИТИ (УТОКМА́ЧИТИ), чу, чиш, док., перех., розм.

1. Поштовхами впихати, втискати щось у середину чого-небудь.

Співбесідник востаннє глибоко затягнувся тютюновим димом, недбало впустив недопалок собі під ноги і втовкмачив його підбором гумового чобота у м’який торф’янистий грунт (Знання.., 7, 1967, 8);

// перен. Втягати кого-небудь у якусь неприємну справу.

Розумна жінка чоловіка із біди вирятує, а дурна ще втокмачить (Укр.. присл.., 1955, 121).

2. Те саме, що втлума́чувати.

Довго художник втокмачував у голову дівчині, що він хоче намалювати її портрет (Донч., II, 1956, 112);

Шеф не заспокоївся, доки не втовкмачив нам усім, скільки м’ячів ми повинні, коли хочемо жити, пропустити в другому таймі до своїх воріт (Ю. Янов., І, 1958, 489).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втовкмачувати — втовкма́чувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. втовкмачувати — (утовкмачувати) і втокмачувати (утокмачувати), -ую, -уєш, недок., втовкмачити (утовкмачити) і втокмачити (утокмачити), -чу, -чиш, док., перех., розм. 1》 Поштовхами впихати, втискати щось усередину чого-небудь. || перен. Втягати кого-небудь у якусь неприємну справу. 2》 Те саме, що втлумачувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. втовкмачувати — ВТОВКМА́ЧУВАТИ (УТОВКМА́ЧУВАТИ), ВТОКМА́ЧУВАТИ (УТОКМА́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВТОВКМА́ЧИТИ (УТОВКМА́ЧИТИ), ВТОКМА́ЧИТИ (УТОКМА́ЧИТИ), чу, чиш, док., розм. 1. що. Поштовхами впихати, втискати щось усередину чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. втовкмачувати — втовкти́ (втовкма́чити) / втовкма́чувати в го́лову (в довбе́шку, в макі́тру) кому, зневажл. 1. Частим повторенням чи поясненням домогтися, щоб хто-небудь зрозумів або засвоїв щось. Фразеологічний словник української мови
  5. втовкмачувати — ВТИ́СНУТИ (УТИ́СНУТИ) (натискуючи, надавлюючи, заглибити в щось), ВДАВИ́ТИ (УДАВИ́ТИ), ВТОПТА́ТИ (УТОПТА́ТИ), ВЧАВИ́ТИ (УЧАВИ́ТИ) розм.; ВТОВКМА́ЧИТИ (УТОВКМА́ЧИТИ) розм., ВТОКМА́ЧИТИ (УТОКМА́ЧИТИ) розм. (із силою, поштовхами). — Недок. Словник синонімів української мови