1. Фразеологічний словник української мови

втягнути

вбира́ти (втя́гувати) / ввібра́ти (втягти́, втягну́ти) го́лову в пле́чі. Знітитися від чого-небудь (від страху, сорому тощо). Геть всі люди подуріли. То було стилем. І так само було стилем нишкнути, втягувати голову в плечі і чекати, як віл обуха, грому з ясного неба на свою голову (І. Багряний); Наказ німецького коменданта був вислуханий при повній тиші. Навіть ліве крило не ворушилося, а стояло, увібравши голову в плечі (Григорій Тютюнник); Сльоза, увібравши голову в гострі плечі, ніби переляканий заєць, уже ввірився ногам (П. Панч); — Полозенко втяг голову в плечі, немов слимак у власну мушлю, і вже мовчки слухав суперечки про природу (І. Цюпа).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втягнути — втягну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. втягнути — див. втягувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. втягнути — ВТЯГНУ́ТИ див. втя́гувати. Словник української мови у 20 томах
  4. втягнути — (-ну, -неш) док.; мол. Зрозуміти щось. ПСУМС, 16. Словник жарґонної лексики української мови
  5. втягнути — ВДИХА́ТИ (дихаючи, наповнювати легені повітрям, газом, парою тощо), ВДИ́ХУВАТИ рідше; ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ), ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), КОВТА́ТИ, ЛОВИ́ТИ, ХАПА́ТИ, СХО́ПЛЮВАТИ (перев. у спол. із сл. повітря). — Док. Словник синонімів української мови
  6. втягнути — ВТЯГНУ́ТИ див. втя́гувати. Словник української мови в 11 томах