втягнути

ВДИХА́ТИ (дихаючи, наповнювати легені повітрям, газом, парою тощо), ВДИ́ХУВАТИ рідше; ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ), ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), КОВТА́ТИ, ЛОВИ́ТИ, ХАПА́ТИ, СХО́ПЛЮВАТИ (перев. у спол. із сл. повітря). — Док.: вдихну́ти, ввібра́ти (увібра́ти), втягну́ти (утягну́ти), втягти́ (утягти́), протягну́ти, потягти́ (потягну́ти), ковтну́ти, вхопи́ти (ухопи́ти), схопи́ти. Відпочити сів І вдихаю радісно пахощі полів (Д. Павличко); На повні грудивдихував вологу (Л. Первомайський); Терезка сиділа мовчки, з насолодою вбираючи в себе міцне повітря (М. Томчаній); Повними грудьми втягаючи в себе морозне повітря, подався Семен дорогою ген за село (М. Коцюбинський); Всі троє посідали перед вогнищем і, нервово втягуючи в себе.. пахощі, неспокійно вертять головами (В. Козаченко); Я кинувся до вікна, широко відчинив його, почав жадібно ковтати свіже повітря (Я. Гримайло); Ловив грудьми холодне повітря (М. Коцюбинський); Всміхався в простори й жадно хапав легенями весняне повітря (А. Головко).

ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) (залучати кого-небудь до якоїсь справи), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ВПЛУ́ТУВАТИ (УПЛУ́ТУВАТИ) розм.; ВВЕРГА́ТИ (УВЕРГА́ТИ) книжн. (перев. у війну); ВКЛЕ́ПУВАТИ (УКЛЕ́ПУВАТИ) розм. (звич. до неприємної справи). — Док.: втягти́ (утягти́), втягну́ти (утягну́ти), вплу́тати (уплу́тати), вве́ргнути (уве́ргнути), вве́ргти (уве́ргти), вклепа́ти (уклепа́ти). Поручик.. махав руками до жовнірів, втягаючи їх до гуртового співу (О. Досвітній); (Наталя:) А тепер слухайте, я хочу втягти вас в одну невеселу історію (І. Микитенко); — Коли буде потрібна якась рекомендація, розраховуйте на мене. Я попрошу й Саїда.. — Е, ні, Мухтарова не треба сюди вплутувати (І. Ле); (Теофіл:) По сих ознаках знайшли мене й забрали. А раби Руфінового дому вже до краю мене вклепали (Леся Українка).

ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) (живіт, голову, плечі тощо), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ПІДБИРА́ТИ, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ. — Док.: втягти́ (утягти́), втягну́ти (утягну́ти), підібра́ти (підобра́ти), підтягти́, підтягну́ти. Одірвавши чарку (від рота), почав утягувати в рот сині свої губи, ніби смоктав їх (І. Нечуй-Левицький); Він згорбився, стиснувся, втягнув голову в плечі (З. Тулуб); — Без тебе подам, — удавано сердилася мати, насмішкувато підбираючи губи (Григорій Тютюнник); Мар'яна скривилася злегенька й брови на лоб підтягла (А. Головко).

ВТЯГТИ́ (УТЯГТИ́) (тягнучи, помістити всередині), ВТЯГНУ́ТИ (УТЯГНУ́ТИ), ВВОЛОКТИ́ (УВОЛОКТИ́), ВТАСКА́ТИ (УТАСКА́ТИ) розм., ВТЕРЕБИ́ТИ (УТЕРЕБИ́ТИ) фам. — Недок.: втя́гувати (утя́гувати), втяга́ти (утяга́ти), вволіка́ти (уволіка́ти), вта́скувати (ута́скувати). Насилу добилися до соломи. Ряден з п'ять її утягла Христя в хату (Панас Мирний); Об'юшений потом, втягує деревину в двір (М. Стельмах); Якоїсь однієї ночі розламали (хлопці) широчезне вікно і вчотирьох втаскали в приміщення станції стодвадцятипудовий бак (М. Трублаїні); Зв'язали любенько йому руки, щоб не пручався, та й утеребили у човен і приїхали на той бік (Г. Квітка-Основ'яненко).

ЗАЛУЧА́ТИ до чого (заохочувати, спонукати кого-небудь брати участь у чомусь), ПРИЛУЧА́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) у що, ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ) у що, ПІДПРЯГА́ТИ розм. — Док.: залучи́ти, прилучи́ти, притягти́, притягну́ти, втягти́ (утягти́), втягну́ти (утягну́ти), підпрягти́. Вони склали текст присяги, намітили товаришів, яких можна залучити до боротьби (Д. Бедзик); Прилучати учнів до праці; Я ревно притягатиму других до роботи над словником (А. Кримський); Користуючись великою громадською працездатністю Явдокима та його неабиякою свідомістю, Роман потроху втягав у громадську роботу і його дружину (І. Ле); Командирові вистачає справ і так по саме горло, а Гаркуша, не знати для чого, ще й шефів сюди підпрягає (В. Кучер).

ЗАСМО́КТУВАТИ (перев. про воду, болото, трясовину і т. ін. — вбирати в себе, вниз, всередину чогось), ЗАСИСА́ТИ, УСМО́КТУВАТИ (ВСМО́КТУВАТИ), ПРИСМО́КТУВАТИ, ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ), ЗАТЯГА́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ. — Док.: засмокта́ти, засса́ти, усмокта́ти (всмокта́ти), присмокта́ти, втягну́ти (утягну́ти), втягти́ (утягти́), затягну́ти, затягти́. Черняєва за кілька хвилин уже загрузла по пояс. Її методично, повільно, але невблаганно засмоктувала трясовина (О. Донченко); Обсядуть її діти, щоденні турботи, мов грузьке болото, зассуть її (П. Колесник); Вода ще налягала, втягувала, валила з ніг, але найстрашніше було вже перейдено (О. Гончар); Не відчула (Оля), як тиха, зрадлива течія почала непомітно відносити її вбік, затягувати на глибоке (Л. Юхвід).