відсік
дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) (на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)) кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко); — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок (коник) (З газети); — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко); Я ніколи не бачив Севільї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов). дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич).
Значення в інших словниках
- відсік — відсі́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- відсік — -у, ч. Ізольована частина судна. || Ізольована частина якого-небудь приміщення спеціального призначення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відсік — ВІ́ДСІ́К, у, ч., рідко. Дія за знач. відсіка́ти 1. Відсік гілок дерева. ВІДСІ́К, у, ч. Ізольована або відокремлена від інших частина спеціального приміщення (на кораблі, літальному апараті). Біля відсіку стоїть вартовий (О. Словник української мови у 20 томах
- відсік — (-у) ч. Словник жарґонної лексики української мови
- відсік — ВІДСІ́К, у, ч. Ізольована частина судна. Біля відсіку стоїть вартовий (Корн., І, 1955, 68); Самійло Вихор з Павлом Гризловим обійшли всі кубрики й відсіки (Кучер, Чорноморці, 1956, 228)... Словник української мови в 11 томах