відчинений

ломи́тися у відчи́нені две́рі, ірон. Твердити, доводити загальновідоме, те, чого ніхто не заперечує. Доводити, що останнім часом зросла громадянська активність киян, означає ломитись у відчинені двері (З газети); Доводити, що наша інтелігенція в абсолютній більшості — плоть від плоті народної, значить ломитися у відчинені двері (З журналу). ломи́тися у відкри́ті две́рі. — Ти, Нерчин, просто ломився у відкриті двері. Спочатку ти заївся з Куцевичем (Н. Рибак); // Вникати у щось загальновідоме, прагнучи краще розібратися в ньому, зрозуміти його. Мені не соромно ломитись у відчинені двері! Є певна кількість дверей, в які .. кожен мусить вломитися сам. І я ломлюся! Я хочу знати, що скажуть людям ті відзвучалі імена (полеглих у бою) (Н. Тихий).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчинений — відчи́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відчинений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відчинити 1). || відчинено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчинений — ВІДЧИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відчини́ти 1. Двері в сіни були вже відчинені, і в темноті їх сіріла чиясь постать (Панас Мирний); Крізь одчинені вікна з правого боку пробивається несміливо місячне сяйво (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. відчинений — ВІДЧИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відчини́ти 1. Двері в сіни були вже відчинені, і в темноті їх сіріла чиясь постать (Мирний, III, 1954, 220); Вікно відчинене, і пахне нічна матіола (Донч., VI, 1957, 43); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах