1. Фразеологічний словник української мови

відчинити

відкри́ти (відчини́ти) / відкрива́ти (відчиня́ти) две́рі для кого—чого, кому, чому. Дати кому-небудь вільний доступ кудись, можливість користуватися, займатися і т. ін. чим-небудь. Сотні і тисячі українських емігрантів порушила .. клопотання про повернення на рідну землю. І Батьківщина широко відкрила для них двері (З журналу); Стаття пролунала рішучою, науково обґрунтованою вимогою до царського уряду відкрити двері українській мові в народну школу (З журналу); // до чого. Зробити можливим що-небудь. — Лашка замислилася. Подорож у візку з гетьманами відчинила перед нею останні двері до життя світської жінки (Іван Ле).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчинити — відчини́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відчинити — [в'іджчиенитие] -н'у, -иниеш; нак. -ни, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. відчинити — див. відчиняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відчинити — ВІДЧИНИ́ТИ див. відчиня́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. відчинити — ВІДМИКА́ТИ (за допомогою ключа відкривати замок або що-небудь замкнене), ВІДЧИНЯ́ТИ рідко, РОЗМИКА́ТИ розм. рідко, ВІДПИРА́ТИ розм. рідко. — Док.: відімкну́ти, відчини́ти, розімкну́ти, відпе́рти. Тремтячими руками він почав відмикати замок (О. Словник синонімів української мови
  6. відчинити — ВІДЧИНИ́ТИ див. відчиня́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. відчинити — Відчинити, -ся см. відчиняти, -ся. Словник української мови Грінченка