відчинити
відчини́ти
[в'іджчиенитие]
-н'у, -иниеш; нак. -ни, -н'іт'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відчинити — відчини́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відчинити — див. відчиняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відчинити — ВІДЧИНИ́ТИ див. відчиня́ти. Словник української мови у 20 томах
- відчинити — відкри́ти (відчини́ти) / відкрива́ти (відчиня́ти) две́рі для кого—чого, кому, чому. Дати кому-небудь вільний доступ кудись, можливість користуватися, займатися і т. ін. чим-небудь. Сотні і тисячі українських емігрантів порушила .. Фразеологічний словник української мови
- відчинити — ВІДМИКА́ТИ (за допомогою ключа відкривати замок або що-небудь замкнене), ВІДЧИНЯ́ТИ рідко, РОЗМИКА́ТИ розм. рідко, ВІДПИРА́ТИ розм. рідко. — Док.: відімкну́ти, відчини́ти, розімкну́ти, відпе́рти. Тремтячими руками він почав відмикати замок (О. Словник синонімів української мови
- відчинити — ВІДЧИНИ́ТИ див. відчиня́ти. Словник української мови в 11 томах
- відчинити — Відчинити, -ся см. відчиняти, -ся. Словник української мови Грінченка