відчинити

відчини́ти

[в'іджчиенитие]

-н'у, -иниеш; нак.и, -н'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчинити — відчини́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відчинити — див. відчиняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчинити — ВІДЧИНИ́ТИ див. відчиня́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відчинити — відкри́ти (відчини́ти) / відкрива́ти (відчиня́ти) две́рі для кого—чого, кому, чому. Дати кому-небудь вільний доступ кудись, можливість користуватися, займатися і т. ін. чим-небудь. Сотні і тисячі українських емігрантів порушила .. Фразеологічний словник української мови
  5. відчинити — ВІДМИКА́ТИ (за допомогою ключа відкривати замок або що-небудь замкнене), ВІДЧИНЯ́ТИ рідко, РОЗМИКА́ТИ розм. рідко, ВІДПИРА́ТИ розм. рідко. — Док.: відімкну́ти, відчини́ти, розімкну́ти, відпе́рти. Тремтячими руками він почав відмикати замок (О. Словник синонімів української мови
  6. відчинити — ВІДЧИНИ́ТИ див. відчиня́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. відчинити — Відчинити, -ся см. відчиняти, -ся. Словник української мови Грінченка