1. Фразеологічний словник української мови

герць

ста́ти на ге́рць з ким—чим. Мужньо виступити на боротьбу з ким-, чим-небудь. Винісши на своїх плечах неймовірно важкий тридцять сьомий, молоді не зламалися і, коли грянула Велика Вітчизняна, пліч-о-пліч стали на герць з фашистською нечистю (З журналу).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. герць — герць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. герць — Турнір, двобій, дуель, поєдинок, єдиноборство; П. сутичка, зудар, боротьба; (словесний) полеміка, диспут. Словник синонімів Караванського
  3. герць — -ю, ч. 1》 іст. Окремі сутички, поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм. 2》 уроч. Бій, боротьба між противниками; поєдинок. 3》 перен. Боротьба думок, поглядів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. герць — ГЕРЦЬ, ю, ч. 1. іст. Окрема сутичка, поєдинок українських козаків із ворогами перед боєм. Тоді будеш, вражий ляше, Вдачею хвалиться, Коли спробуєш зі мною Та й на герці биться (з народної пісні); Опівдні битва притихла, але не втихав герць... Словник української мови у 20 томах
  5. герць — див. бій Словник синонімів Вусика
  6. герць — БОРОТЬБА́ (активне, тривале суперництво протилежних або ворожих сил — соціальних груп, осіб, ідей і т. ін.), ПРОТИБО́РСТВО книжн., БОРНЯ́ поет., БОРІ́ННЯ поет., ЗМАГА́ННЯ, ВІЙНА́ підсил. Словник синонімів української мови
  7. герць — Герць, ге́рця, -цеві, на ге́рці; ге́рці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. герць — ГЕРЦЬ, ю, ч. 1. іст. Окремі сутички, поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм. Тоді будеш, вражий ляше, Вдачею хвалиться, Коли спробуєш зі мною Та й на герці биться (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах
  9. герць — Герць, -ця м. = герець. Словник української мови Грінченка