герць
ГЕРЦЬ, ю, ч.
1. іст. Окрема сутичка, поєдинок українських козаків із ворогами перед боєм.
Тоді будеш, вражий ляше, Вдачею хвалиться, Коли спробуєш зі мною Та й на герці биться (з народної пісні);
Опівдні битва притихла, але не втихав герць: сотні турків ганяли на бойовищі, прискакували то тут, то там до окопів, якомога ближче, та викликали козаків на бій (О. Маковей);
Вершники з обох боків розступилися й дали місце для герцю (Н. Рибак).
2. уроч. Бій, боротьба між противниками.
Все так же сяє сонце над землею, як і тоді, коли ми йшли на герць (В. Сосюра);
– Є воїни, – заперечила Русалія, – а є .. чутливі душі, народжені не для герцю (О. Бердник);
* Образно. Скільки вас полягло у важкому життєвому герці, В нелегкій боротьбі, у годину важку і похмуру (Л. Забашта).
3. перен. Боротьба, зіткнення думок, поглядів і т. ін.
На панський не ступав [комісар] поріг, Зате з панами, де лиш міг, Зводив він юридичні герці (І. Франко);
Але цей же таки рапорт достатньою мірою пояснює, чому в герці з Гріпичем ці, здавалося б, дуже логічні Нечіпайові думки залишились гласом вопіющого в пустині (І. Микитенко);
День скінчився словесними герцями (Я. Качура).
Значення в інших словниках
- герць — герць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- герць — Турнір, двобій, дуель, поєдинок, єдиноборство; П. сутичка, зудар, боротьба; (словесний) полеміка, диспут. Словник синонімів Караванського
- герць — -ю, ч. 1》 іст. Окремі сутички, поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм. 2》 уроч. Бій, боротьба між противниками; поєдинок. 3》 перен. Боротьба думок, поглядів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- герць — див. бій Словник синонімів Вусика
- герць — ста́ти на ге́рць з ким—чим. Мужньо виступити на боротьбу з ким-, чим-небудь. Винісши на своїх плечах неймовірно важкий тридцять сьомий, молоді не зламалися і, коли грянула Велика Вітчизняна, пліч-о-пліч стали на герць з фашистською нечистю (З журналу). Фразеологічний словник української мови
- герць — БОРОТЬБА́ (активне, тривале суперництво протилежних або ворожих сил — соціальних груп, осіб, ідей і т. ін.), ПРОТИБО́РСТВО книжн., БОРНЯ́ поет., БОРІ́ННЯ поет., ЗМАГА́ННЯ, ВІЙНА́ підсил. Словник синонімів української мови
- герць — Герць, ге́рця, -цеві, на ге́рці; ге́рці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- герць — ГЕРЦЬ, ю, ч. 1. іст. Окремі сутички, поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм. Тоді будеш, вражий ляше, Вдачею хвалиться, Коли спробуєш зі мною Та й на герці биться (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах
- герць — Герць, -ця м. = герець. Словник української мови Грінченка