1. Фразеологічний словник української мови

головонька

втопи́ти го́лову (до́лю) чию. Знівечити, занапастити життя собі або комусь (перев. нещасливим шлюбом). — І чого встряв сюди Чіпка?.. Уже яка мати, така й дочка: яблучко від яблуньки недалеко одкотиться... Утопить він свою голову, та й мою разом! (Панас Мирний); Господи, що це за життя?! Краще б вона сивим волосом світила, ніж мала втопити свою долю, віддаючись за Гната! (М. Коцюбинський). втопи́ти голо́воньку. Так, кумо, так! Не вгадала я долі своїй донечці: втопила її головоньку за п’яницю, я ж думала, як лучче (Леся Українка).

держа́ти ро́зум в голові́. Бути розсудливим, розважливим; обмірковувати, контролювати свої дії, вчинки. Недарма в народі кажуть: “Держи розум в голові — скарб матимеш” (З журналу). держа́ти ро́зум та ум в свої́й голо́воньці. Не потурай, дівчинонько, та моїй розмовоньці, держи розум та ум добрий в своїй головоньці (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головонька — голо́вонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. головонька — див. голівонька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. головонька — ГОЛО́ВОНЬКА, и, ж. Пестл. до голо́вка 1, 4. Цвіт королевий Схилив свою головоньку Червоно-рожеву До білого пониклого Личенька лілеї (Т. Шевченко); – Ото як проклятий Юрко з ордою добував Чигирина, то там десь і полягла його [Тимоша] головонька кучерява (Д. Мордовець). Словник української мови у 20 томах
  4. головонька — див. голова Словник синонімів Вусика
  5. головонька — Голо́вонька, -ньки, -ньці; -воньки, -воньок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. головонька — ГОЛО́ВОНЬКА див. голі́вонька. Словник української мови в 11 томах
  7. головонька — Головонька, -ки ж. 1) ум. отъ голова. 2) = головенька. Гн. II. 20. Словник української мови Грінченка