горенько

зато́плювати / затопи́ти ли́хо (ро́зум, го́ре, бі́ду і т. ін.) в ча́рці (в горі́лці). Тамувати, приглушувати важкі почуття, думки, притупляти свідомість, надмірно вживаючи алкогольні напої. — Що ж робив він в ті скривджені дні? Може, в чарці затоплював лихо? (П. Воронько); І гарний сей чоловік, .. зате як загуляє, — роботу .. кинув та й розум затопе (затопить) в горілці (Панас Мирний). у ча́рці го́ренько топи́ти. Роби на других дні та ночі. На хвилю праці не засни; А візьме сум, заплачуть очі — У чарці горенько топи... (П. Грабовський). топи́ти го́ре в чому. Пива він не любив і топив своє горе в абстрактних розмовах про беззахисність людського кохання (Л. Первомайський).

сьорбну́ти ли́ха (го́ря). Перенести чимало труднощів; набідуватися. Хай уже бавиться (Світлана) тією кокардою, коли не знає, скільки лиха сьорбнув із-за неї Валерик (О. Гончар); Багато горя сьорбнули Твердохліб і Ольга (А. Хижняк). сьорбну́ти го́ренька. — Ох, і сьорбнув же я тоді горенька, і напився ж біди! Відкіль ті й борги взялися? (М. Олійник); // чого. Зазнати великих випробувань у зв’язку з чимось. Дух наступу! О, хто сьорбнув лиха відступу, тому особливо дорогий цей звитяжний наступальний дух! (Я. Баш).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горенько — го́ренько іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. горенько — -а, с. Зменш.-пестл. до горе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горенько — ГО́РЕНЬКО, а, с. Пестл. до го́ре. Красо моя молодая, Горенько з тобою! (Т. Шевченко); То так гіркі мої пісні, Як той бур'ян, де на безводді, В них – сум та горенько одні, Чи плач над долею, та й годі (П. Словник української мови у 20 томах
  4. горенько — див. біда Словник синонімів Вусика
  5. горенько — Го́ренько, -ка, -ку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. горенько — ГО́РЕНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до го́ре. То так гіркі мої пісні, Як той бур’ян, де на безводді, В них — сум та горенько одні, Чи плач над долею, та й годі (Граб. Словник української мови в 11 томах
  7. горенько — Горенько, -ка с. ум. отъ горе. Словник української мови Грінченка