1. Словник української мови в 11 томах

горенько

ГО́РЕНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до го́ре.

То так гіркі мої пісні, Як той бур’ян, де на безводді, В них — сум та горенько одні, Чи плач над долею, та й годі (Граб., І, 1959, 189);

Он сидить на щоглі чайка, Скиглить-галасує, Б’ється крильми і страшнеє Горенько віщує (Л. Укр., IV, 1954, 96);

У натовпі тиша така, аж чути було, як біля огради хрупнули заломлені руки чиїсь і тихе: «Ой, горенько!» (Головко, II, 1957, 159).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горенько — го́ренько іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. горенько — -а, с. Зменш.-пестл. до горе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горенько — ГО́РЕНЬКО, а, с. Пестл. до го́ре. Красо моя молодая, Горенько з тобою! (Т. Шевченко); То так гіркі мої пісні, Як той бур'ян, де на безводді, В них – сум та горенько одні, Чи плач над долею, та й годі (П. Словник української мови у 20 томах
  4. горенько — див. біда Словник синонімів Вусика
  5. горенько — зато́плювати / затопи́ти ли́хо (ро́зум, го́ре, бі́ду і т. ін.) в ча́рці (в горі́лці). Тамувати, приглушувати важкі почуття, думки, притупляти свідомість, надмірно вживаючи алкогольні напої. — Що ж робив він в ті скривджені дні?... Фразеологічний словник української мови
  6. горенько — Го́ренько, -ка, -ку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. горенько — Горенько, -ка с. ум. отъ горе. Словник української мови Грінченка