1. Словник української мови в 11 томах

горенити

ГОРЕ́НИТИ, нить, недок., рідко. Віддавати гірким, бути гірким.

Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять (Чуб., V, 1874, 614).

В се́рці горе́нить — на серці гірко, тяжко.

Сидять було, просиджують ніч темну рука з рукою, а в серці горенить мов отрутою (Вовчок, І, 1955, 153).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горенити — горе́нити дієслово недоконаного виду віддавати гірким, бути гірким рідко Орфографічний словник української мови
  2. горенити — -нить, недок., рідко. Віддавати гірким, бути гірким. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горенити — ГОРЕ́НИТИ, нить, недок., рідко. Віддавати гірким, бути гірким; гірчити. Зірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі [котрі] гіркі – для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять (з народної пісні); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. горенити — ГІРЧИ́ТИ (мати гіркуватий присмак), ГОРЕ́НИТИ рідше. — Дикий мед завжди гірчить (Л. Первомайський); Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять (П. Чубинський). Словник синонімів української мови
  5. горенити — Горенити, -ню, -ниш гл. 1) Горчить, отдавать горькимъ вкусомъ. Мнж. 178. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять. Чуб. V. 614. Чогось борщ горенить. Кролев. у. 2) Переносно... Словник української мови Грінченка