дмухнути

дмухни́ і розси́плеться (похи́литься, полети́ть і т. ін.) на кого і без додатка. Уживається для підкреслення надмірної фізичної слабості, виснаженості кого-небудь. (Тарас:) .. Худенька (Леся), кволенька… Дмухни — і похилиться (Л. Смілянський). дмухну́ти і розси́плеться. (Павло:) А ти (тестю) вже так перезрів, дмухнути на тебе, і розсиплешся (О. Корнійчук). дмухни́ і полети́ть за ві́тром. Яцубі просто душа болить дивитись, яка його донька худа,— дмухни — й полетить за вітром (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дмухнути — дмухну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дмухнути — (чарку) вихилити; (щосили) побігти, дременути. Словник синонімів Караванського
  3. дмухнути — -ну, -неш, док. 1》 Однокр. до дмухати. || безос. 2》 розм. Швидко податися куди-небудь, піти, поїхати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дмухнути — див. тікати Словник синонімів Вусика
  5. дмухнути — ВІ́ЯТИ (про повітря — рухатися), ПОВІВА́ТИ, ДУ́ТИ, ПОДУВА́ТИ, ПОДИХА́ТИ, ПОДИ́ХУВАТИ, ДИ́ХАТИ, ПРОВІВА́ТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОДУВА́ТИ, ПРОДИМА́ТИ, ДМУ́ХАТИ, ЗАВІВА́ТИ, ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГА́ТИ (ПОТЯ́ГУВАТИ), ВІ́ЯТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
  6. дмухнути — ДМУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Однокр. до дму́хати. Одарка дмухнула на свічку і ..непроглядна темнота зразу все покрила (Мирний, IV, 1955, 192); Через.. вікно в гратах ринув холодком весняний подих, дмухнув цвітом… (Вас. Словник української мови в 11 томах
  7. дмухнути — Дмухати, -хаю, -єш, одн. в. дмухнути, -ну, -неш гл. 1) Дуть, подуть. Не дмухай проти вітру. Ном. № 1100. Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дмухне. Ном. № 5792. Попіл в вічі дмухати. не дам у кашу собі дмухати. Словник української мови Грінченка