1. Фразеологічний словник української мови

добитися

не доби́тися сло́ва від кого. Не можна, не вдається викликати на розмову кого-небудь, отримати відповідь від кого-небудь. (Ганна:) Ти ходиш сама, блукаєш, як сирітка, не доб’єшся від тебе слова… Скажи-бо, що з тобою? (М. Кропивницький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добитися — доби́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. добитися — [добитиес'а] доубйус'а, -бйес':а, -бйеимос'а, -бйеитес'а, доубйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. добитися — див. добиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. добитися — Добився віл браги, тай п’є, хоч і не чує спраги. Дохопився віл до браги, тай п’є, бо не має снаги. П'яниця не має міри у питті горілки. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. добитися — ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ (ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ) розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. добитися — ДОБИ́ТИСЯ див. добива́тися. Словник української мови в 11 томах
  7. добитися — Добиватися, -ваюся, -єшся сов. в. добитися, -б'юся, -б'єшся, гл. 1) Добиваться, добиться; достигать, достичь чего либо. Багато й Юрусь погубив земляків, добиваючись того права, щоб над обома берегами гетьманувати. К. ЧР. 396. Словник української мови Грінченка