доказати
доказа́ти свого́. Зробити по-своєму, добитися здійснення своєї мети. Брюховецький доказав таки свого, хоч після й прийняв слушну кару од гетьмана Дорошенка (П. Куліш); Якось глянула (Хима) в чисту воду та й не пізнала самої себе..: “Чи се я? Де ж моя краса дівоча поділася?.. Нехай гине, аби я свого доказала” (Марко Вовчок); І вона (Христя) рішилася, як тільки Марина докаже свого, розказати про дівку і вдівця (Панас Мирний).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доказати — доказа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- доказати — див. доказувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доказати — ДОВО́ДИТИ (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), ДОКА́ЗУВАТИ, ОБҐРУНТО́ВУВАТИ, МОТИВУВА́ТИ, УМОТИВО́ВУВАТИ (ВМОТИВО́ВУВАТИ), ПОКА́ЗУВАТИ, АРГУМЕНТУВА́ТИ книжн., ПРИСВІ́ДЧУВАТИ діал.; ОБСТАВЛЯ́ТИ, ПІДПИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- доказати — ДОКАЗА́ТИ див. дока́зувати. Словник української мови в 11 томах
- доказати — Доказати см. доказувати. Словник української мови Грінченка