долетіти

доно́ситися (доліта́ти) / донести́ся (долеті́ти) до ву́ха (до вух) чийого, чиїх, кого. 1. Ставати чутним, доступним для слухового сприймання. Хвиля дзвінких голосів доноситься до її вуха (Панас Мирний); Останнє слово команди донеслося до вух Ярини ніби в тумані (В. Собко); Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (М. Коцюбинський). 2. Ставати відомим кому-небудь. Донеслося до його вуха, що Марину сватати приходили (З усн. мови).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. долетіти — долеті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. долетіти — [долеит’ітие] -еичу, -еитиш, -еитиемо, -еитиете; нак. -еити, -еит'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. долетіти — див. долітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. долетіти — ДОНО́СИТИСЯ (про звуки, запахи та ін. — ставати чутним, відчутним), ДОЛІТА́ТИ, ДОХО́ДИТИ, ДОЛИНА́ТИ, ДОСЯГА́ТИ, ПРИНО́СИТИСЯ розм., ПРИЛІТА́ТИ розм., ПРИБИВА́ТИСЯ розм., ДОБІГА́ТИ розм., НАДЛІТА́ТИ розм.; ПРОНИКА́ТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. долетіти — Долеті́ти, -лечу́, -лети́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. долетіти — ДОЛЕТІ́ТИ див. доліта́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. долетіти — Долетіти см. долітати. --------------- Лелета́ти, -чу, -чеш и долеті́ти, -чу́, -ти́ш гл. Напѣвать? Вх. Зн. 32. Словник української мови Грінченка