доливати
підлива́ти (долива́ти) / підли́ти (доли́ти) ма́сла (олі́ї, заст. оли́ви, ло́ю і т. ін.) у вого́нь (до вогню́). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Товаришу Грак. Я вас попереджую,— суворо глянув на нього Палагутенко.— Не буду більше… Не буду масла в огонь підливати (А. Хижняк); — Поява тут Калашника для нас надто небажана,— зумисне підливав олії в огонь ксьондз (І. Головченко і О. Мусієнко); Сидять (спекулянти) зараз у нашій хаті за столом та підливають лою у вогонь твоїй рідній матері (В. Кучер); Цей оклик вояків долив оливи до огню. Обличчя ключника набігло кров’ю, зуби заскреготали (І. Франко); // Посварити між собою кого-небудь. — А як же Дмитро з Полею? Якщо ти їх не помириш, то не приходь і додому. Ти ж підлив масла у вогонь (П. Автомонов).
Значення в інших словниках
- доливати — долива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- доливати — -аю, -аєш, недок., долити, -ллю, -ллєш і рідко долляти, доллю, доллєш і розм. долляю, долляєш, док., перех. і без додатка. Додавати, добавляти рідину куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доливати — Долива́ти, -ва́ю, -ва́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- доливати — ДОЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОЛИ́ТИ, ллю́, ллє́ш і рідко ДОЛЛЯ́ТИ, доллю́, доллє́ш і розм. долля́ю, долля́єш, док., перех. і без додатка. Додавати, добавляти рідину куди-небудь. Мати.. доливає горщик водою (Вас. Словник української мови в 11 томах
- доливати — Долива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. долити, доллю, -ллєш, гл. Доливать, долить. Не допивай, не доливай — не будеш п'яний. Ном. № 11449. А моторна господиня кухлів доливає. К. Досв. 113. Словник української мови Грінченка