долоня

як (мов, немо́в і т. ін.) на доло́ні. 1. перев. зі сл. ви́дно. Дуже добре, чітко, виразно. Вони мене не бачать, а мені їх обох видно як на долоні (І. Нечуй-Левицький); Із куреня видно було долину як на долоні (Панас Мирний); // Виднітися дуже добре. Звідси, з високої кручі Дніпра, добре видно широку стрічку могутньої ріки .. і промислова Дарниця немов на долоні (З газети). 2. Зрозумілий, виразний, чіткий. Життя Маріїне як на долоні стояло перед нею (Христею), гірке та непривітне, зламане панськими вчинками (Панас Мирний); — Ану, викладай, Артеме, що там уже вимудрував? — Яке там мудрування! Картина як на долоні (А. Головко); Манжос зараз був перед Павлом як на долоні; бачив його хижу натуру до найдрібнішої шпаринки в душі (Є. Гуцало); // Незаперечний. На це переконання мав Славко видні докази як на долоні (Л. Мартович). 3. Абсолютно ясно, чітко, зрозуміло. Пам’ятаю все як на долоні (Нар. опов.); Семен почне розказувати.., що робиться на світі .., так усю правду й викладає, так усе й показує як на долоні (М. Коцюбинський); Ясно як на долоні, що Юрко не винен (Л. Мартович); Навіть Тимощак, котрий завжди кепкував з доморощених стратегів, раптом загорівся пристрастю пророкування. — Тут же все як на долоні! .. Ось побачиш, знімемось ще цієї ночі (Григорій Тютюнник). 4. перев. зі сл. бу́ти, лежа́ти і т. ін. На видному місці або так, щоб можна було бачити. Палаючий Будапешт був перед ним як на долоні (О. Гончар); Місто (Париж), оповите легким бузковим світанком, лежить мов на долоні (З газети). 5. Щиро, відверто, нічого не приховуючи. (Олеся:) Я тобі всі як на долоні виложу свої думки (М. Кропивницький); Він не стримався і як на долоні поклав усього себе передо мною ..— йому ні з ким було поділитися своїми думками і своїм життям (Л. Первомайський); // Якому нічого таїти, приховувати; відвертий, щирий. — А що мені приховувати? — привітно посміхнулася .. Калерія.— Я перед тобою як на долоні (В. Собко).

як (мов, ні́би і т. ін.) на доло́ні напи́сано кому. Відразу зрозуміло, помітно. — Доживе! — глибоко переконаним голосом завіря Козолуп.— ..Це ж, брат, як на долоні тобі написано (В. Винниченко).

як на доло́ні воло́сся ви́росте, зі сл. бу́де, ірон. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (буде). — Він (цар) їх зараз у кріпаки поверне, а нас панами поробить...— Це тоді буде, як на долоні волосся виросте,— охолоджує неймовірний (Панас Мирний). скорі́ш на доло́ні воло́сся наросте́. — Ви (пане) запевняли мене після того, як сполосували різками, що скоріш у вас на долоні волосся наросте, ніж ми діждемося волі... (Збірник про М. Кропивницького).