1. Фразеологічний словник української мови

долітати

доно́ситися (доліта́ти) / донести́ся (долеті́ти) до ву́ха (до вух) чийого, чиїх, кого. 1. Ставати чутним, доступним для слухового сприймання. Хвиля дзвінких голосів доноситься до її вуха (Панас Мирний); Останнє слово команди донеслося до вух Ярини ніби в тумані (В. Собко); Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (М. Коцюбинський). 2. Ставати відомим кому-небудь. Донеслося до його вуха, що Марину сватати приходили (З усн. мови).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. долітати — доліта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. долітати — [дол'ітатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  3. долітати — -аю, -аєш, недок., долетіти, -ечу, -етиш, док. 1》 Летячи, досягати чого-небудь, якого-небудь місця. 2》 Поширюючись, досягати чийого-небудь слуху, нюху (про звуки, запахи). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. долітати — див. літати Словник синонімів Вусика
  5. долітати — ДОНО́СИТИСЯ (про звуки, запахи та ін. — ставати чутним, відчутним), ДОЛІТА́ТИ, ДОХО́ДИТИ, ДОЛИНА́ТИ, ДОСЯГА́ТИ, ПРИНО́СИТИСЯ розм., ПРИЛІТА́ТИ розм., ПРИБИВА́ТИСЯ розм., ДОБІГА́ТИ розм., НАДЛІТА́ТИ розм.; ПРОНИКА́ТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. долітати — ДОЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОЛЕТІ́ТИ, ечу́, ети́ш, док. 1. Летячи, досягати чого-небудь, якого-небудь місця. Ось вона [птиця] долітає до нашого кордону (Ю. Янов., І, 1954, 8); Бризки [води] долетіли до його морди (Коцюб.. Словник української мови в 11 томах
  7. долітати — Долітати, -таю, -єш сов. в. долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Долетать, долетѣть. Хоть високо, невисоко, треба долітати. Мет. 7. Долетіти до сонця. Ком. І. 23. Словник української мови Грінченка