1. Фразеологічний словник української мови

доточити

ні врі́зати ні доточи́ти. Не здатний ні на що. — А як не вмію зиску злупити зі своєї слави, то, може, я справді ні врізать, ні доточить (Є. Гуцало).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доточити — доточи́ти 1 дієслово доконаного виду подовжувати предмет; говорити чи писати на додаток доточи́ти 2 дієслово доконаного виду доливати рідину до певної межі Орфографічний словник української мови
  2. доточити — I див. доточувати I. II див. доточувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доточити — ПОДО́ВЖУВАТИ (робити довшим; створювати враження більшої довжини, ніж насправді), ЗДО́ВЖУВАТИ, ПРОДО́ВЖУВАТИ, ДОТО́ЧУВАТИ, ПРИТО́ЧУВАТИ, НАДТО́ЧУВАТИ розм., НАДСТАВЛЯ́ТИ розм. (робити довшим, додаючи ще частину до чогось). — Док. Словник синонімів української мови
  4. доточити — ДОТОЧИ́ТИ¹ див. дото́чувати¹. ДОТОЧИ́ТИ² див. дото́чувати². Словник української мови в 11 томах
  5. доточити — Доточити, -ся см. доточувати, -ся. Словник української мови Грінченка