дотримати
доде́ржувати (дотри́мувати) / доде́ржати (дотри́мати) (свого́) сло́ва. Виконувати свої обіцянки, зобов’язання. Курс теоретичної фізики він (Максим) здав на “відмінно”, хоч Федір додержав свого слова і ганяв Максима, як говорили студенти, по спіралі (Н. Рибак); — Я свого слова дотримав. Наші хористи ждуть вас, Іване Івановичу (Ю. Збанацький).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дотримати — дотри́мати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- дотримати — див. дотримувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дотримати — ДОТРИ́МАТИ див. дотри́мувати. Словник української мови в 11 томах
- дотримати — Дотримати см. дотримувати. Словник української мови Грінченка