дрючок

вставля́ти (встромля́ти) / вста́вити (встроми́ти) па́лиці (па́лицю, па́лки́) в коле́са кому. Перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось. Каїтан перестрів Сторожука біля контори: — Ти мені, Сторожук, палиці в колеса не вставляй (М. Зарудний); — Всякі тобі... палицю в колеса вставляють, заважають (В. Речмедін); — Чиниться беззаконня, а ви відмовчуєтесь. Недосвідчена дитина... в атаку пішла, а всі інші дивляться, немов сторонні, що з цього буде, а часом і палиці в колеса встромляють — нехай собі надривається (В. Попов); — Інші, розізлившися на вас, почнуть інтригувати, встромляти вам палки в колеса — постараються зробити все, щоб ваше перебування тут стало для вас нестерпним... (Ю. Шовкопляс); Певний був (Гаманюк) досі, що ніхто нічого не знає. Невже ж вони справді слідкували за кожною його спробою вставити палиці в колеса? (М. Ю. Тарновський). со́вати дрючки́ в коле́са. Заруба й досі не міг спокійно дивиться на нього. І не тому, що він (Перегуда) накоїв Зарубі стільки лиха з тими отруєними свиньми, з комбайнами, що совав дрючки в колеса (В. Кучер).

(і) ці́пом (дрючко́м) не нажене́ш кого, куди. Хто-небудь ні за яких умов не буде жити десь. — Тебе в село і ціпом не наженеш. Ти будеш тертися біля вчених, де-небудь у великому місті (Григорій Тютюнник).

ні кілка́, ні дрючка́, перев. зі сл. ма́ти. Нічого. — Я з колишньої шляхти, що не має ні кілка, ні дрючка (З. Тулуб).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрючок — дрючо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дрючок — [др'учок] -чка, м. (на) -чку, мн. -чки, -чк'іў Орфоепічний словник української мови
  3. дрючок — -чка, ч. Те саме, що дрюк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дрючок — див. палиця Словник синонімів Вусика
  5. дрючок — ПА́ЛИЦЯ (очищена від пагонів зламана гілка, тонкий стовбур), ЦІПО́К, КИЙ, ДРЮК, ЛОМА́КА, ДУБИ́НА, КИЙО́К, ДРЮЧО́К, ПА́ЛКА, ДРЮЧИ́НА розм., ПАТИ́К діал., ПАТИ́КА діал., ПАТИ́ЧИНА діал., БУК діал., ЛОМИ́ГА діал. Словник синонімів української мови
  6. дрючок — Дрючо́к і дручо́к, -чка́, -чко́ві, на -чку́; -чки́, -чкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. дрючок — ДРЮЧО́К, чка́, ч. Те саме, що дрюк. Там [на причілку] був приставлений на горище товстий дрючок, по котрому кури лазили на сідало (Н.-Лев., II, 1956, 178); [1-й полонений:] Якщо нема у вас зброї — дрюка візьму у руки і буду їх [фашистів] бити. Словник української мови в 11 томах
  8. дрючок — Дрючок, -чка м. ум. отъ дрюк. Там тебе ждуть — з двома дрючками за дверима на порозі. Ном. № 14263. дрючок ваговий. Рычагъ, которымъ, опирая его на «важницю», подымаютъ тяжело нагруженный возъ. Чуб. VII. 404. Словник української мови Грінченка