дрібочок
до дрі́бки. Повністю, цілком, усе. Тато ваш, хлопці, ходив на зарібки .. Що заробив де у лісі — до дрібки Все віддавав мені. Гріш до гроша (Д. Павличко). до дрі́бочки. Та збирайте до дрібочки (сіль), бо як часом лине ливцем тучний дощ, то щезне уся риба в Сулі (І. Нечуй-Левицький).
ні на дрі́бку. Анітрохи, ніскільки. Він (Іван Дума) .. був переконаний, що перед Батьківщиною не згрішив ні на дрібку (В. Гжицький). ані дрі́бочки. (Камілла:) Невже ти так-таки зовсім, ані крихітки, ані дрібочки не любиш мене? (І. Франко).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дрібочок — дрібо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дрібочок — -чка, ч. Зменш. до дрібок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дрібочок — див. мало Словник синонімів Вусика
- дрібочок — ДРІБО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до дрібо́к. Не лежало на тій примостці, як у добрих людей буває, ні хліба шматочка, ні солі дрібочка (Мирний, IV, 1955, 287); Неосудний налив йому в кухоль окропу, вкинув туди маленький дрібочок сахарину (Мик., II, 1957, 322). Словник української мови в 11 томах
- дрібочок — Дрібочок, -чка м. ум. отъ дрібок. Словник української мови Грінченка