1. Словник української мови в 11 томах

дрібочок

ДРІБО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до дрібо́к.

Не лежало на тій примостці, як у добрих людей буває, ні хліба шматочка, ні солі дрібочка (Мирний, IV, 1955, 287);

Неосудний налив йому в кухоль окропу, вкинув туди маленький дрібочок сахарину (Мик., II, 1957, 322).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрібочок — дрібо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дрібочок — -чка, ч. Зменш. до дрібок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дрібочок — див. мало Словник синонімів Вусика
  4. дрібочок — до дрі́бки. Повністю, цілком, усе. Тато ваш, хлопці, ходив на зарібки .. Що заробив де у лісі — до дрібки Все віддавав мені. Гріш до гроша (Д. Павличко). до дрі́бочки. Фразеологічний словник української мови
  5. дрібочок — Дрібочок, -чка м. ум. отъ дрібок. Словник української мови Грінченка