1. Фразеологічний словник української мови

дурняк

на дурни́чку (на дурняка́), зневажл. Задарма, безкоштовно. А були й інші думки в Сідалковського: а чому б і не повечеряти на дурничку? Тим більше є запрошення (О. Чорногуз); — Слухай! — гукаю чмуру…— Свайба (весілля) у нас. Треба вишибалу. Чи не підеш за п’ятірку? І випивон (випивка) на дурняка… (А. Крижанівський). на дурни́цю. — Тоді кортіло Мухаммеду (султанові) Мать на дурницю діжку меду. А Січ на теє домагання Прислала з перчиком “вітання” (О. Іваненко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дурняк — дурня́к іменник чоловічого роду у складі фразеологізмів розм. Орфографічний словник української мови
  2. дурняк — -а, ч. Те саме, що дурниця 3). На дурняк (на дурняка) — за чий-небудь рахунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дурняк — дурня́к: ◊ на дурня́к безплатно; чужим коштом (Лучук) (м, ср)|| = на ґратку ◊ на дурня́ка = на дурня́к Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. дурняк — ДУРНИ́ЦЯ розм. (те, що дістається даром), ДУРНИ́ЧКА розм., ДУРНЯ́К розм.; ПО́ПА́С заст. (дармова їжа, пожива). Не микайся, Грицю, на дурницю, бо дурниця боком вилізе! (прислів'я); — Всім не поможете. Словник синонімів української мови
  5. дурняк — ДУРНЯ́К, а́, ч., розм.: На дурня́к (на дурняка́) — за чий-небудь рахунок. Мав таку він звичку — Жить на дурняка: Ходить, жебракує, По селу ника (Нех., Казки.. Словник української мови в 11 томах