дурняк

Значення в інших словниках

1. дурняк — -а, ч. Те саме, що дурниця 3). На дурняк (на дурняка) — за чий-небудь рахунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дурняк — дурня́к: ◊ на дурня́к безплатно; чужим коштом (Лучук) (м, ср)|| = на ґратку ◊ на дурня́ка = на дурня́к Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. дурняк — на дурни́чку (на дурняка́), зневажл. Задарма, безкоштовно. А були й інші думки в Сідалковського: а чому б і не повечеряти на дурничку? Тим більше є запрошення (О. Чорногуз); — Слухай! — гукаю чмуру…— Свайба (весілля) у нас. Треба вишибалу. Фразеологічний словник української мови
4. дурняк — ДУРНИ́ЦЯ розм. (те, що дістається даром), ДУРНИ́ЧКА розм., ДУРНЯ́К розм.; ПО́ПА́С заст. (дармова їжа, пожива). Не микайся, Грицю, на дурницю, бо дурниця боком вилізе! (прислів'я); — Всім не поможете. Словник синонімів української мови
5. дурняк — ДУРНЯ́К, а́, ч., розм.: На дурня́к (на дурняка́) — за чий-небудь рахунок. Мав таку він звичку — Жить на дурняка: Ходить, жебракує, По селу ника (Нех., Казки.. Словник української мови в 11 томах