дурнувато

дурнува́то

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дурнувато — розм. Присл. до дурнуватий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дурнувато — ДУРНУВА́ТО, розм. Присл. до дурнува́тий 2. Павлушка стояв осторонь і дурну вато осміхався (Вас., І, 1959, 154); Вона була б простояла так, дурнувато кліпаючи очима, всі ці п’ятнадцять хвилин, коли б не нова несподіванка (Смолич, І, 1958, 62). Словник української мови в 11 томах