дільце
обкрути́ти (обла́годити, оброби́ти і т. ін.) ді́льце́ (рідше ді́ло, спра́ву). Вигідно здійснити, уладнати що-небудь; спритно, вміло досягти успіху в чомусь. Вийшовши з хати Онисі, Корній Корито, занепокоєний, зупинився на вулиці. Ну, здається, обкрутив він дільце. Не випорсне вона з його рук (І. Цюпа); І він (Федір) відчув, що заздрить Максимові. Бач, як облагодив дільце! Тут справжні трагедії відбуваються, а він тим часом робить своє (Д. Ткач); Можна впрохати тітку Мотрю, вона це діло облагодить (М. Коцюбинський); В цій же Карпилівці Боровець обробив таке дільце, що прославився як аферист вищої гільдії (Ю. Мельничук). обтя́пати спра́ву, зневажл. Потьомкін самовдоволено прошкрьобав своїми масивними штиблетами по світлиці, як ліверант, що добре обтяпав справу і сподівається гарних баришів (С. Добровольський).
Значення в інших словниках
- дільце — ді́льце́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дільце — дільця, с. Зменш.-пестл. до діло 1), 3); невелике діло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дільце — ПРА́ЦЯ (діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або духовних цінностей), РОБО́ТА, РОБОТИ́ЗНА розм., ДІ́ЛО розм., ДІ́ЛЬЦЕ розм.; ТРУД (перев. Словник синонімів української мови
- дільце — Ді́льце, -ця, -цю, -цем Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дільце — ДІ́ЛЬЦЕ́, ді́льця́, с. Зменш.-пестл. до ді́ло 1, 3; невелике діло. — Це Соня розписку написала мені.., так оце доручаю їй одно дільце в економії (Вас., І, 1959, 256); — А що тобі? — пита Панас. — Є дільце, дядечку, до вас (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- дільце — Діло, -ла с. 1) Дѣло, работа. Діла не робиш і од діла не 'дходиш. Ном. А в черницях добре жити, діла не робити. Лавр. 46. діла не скільки! Немного дѣла. 2) Поступокъ. Добре діло вчинила на мені. Єв. Мр. XIV. 6. Терпів єси рани за діла чоловіка. Чуб. ІІІ. Словник української мови Грінченка