1. Фразеологічний словник української мови

жаба

(і) жа́ба ци́цьки (ци́ці, пи́ти) дасть кому і без додатка. 1. Хто-небудь загине, потрапивши в складні, незвичайні умови. — Ну й дорога! Думав, що жаба цицьки дасть у клятих яругах (В. Речмедін); Напирають козаки на село, але гребля вся встелена боронами, зуб’ями догори, й по вулицях навалено гіллястих дерев,— доберись! — Отут їм, харцизякам, браття, й жаба циці дасть! — скінчив піщанський чоловік (А. Головко); (Семен:) На середині (річки) як підхопило мене бистрею (бистриною),— я аж злякався .. Думаю: закрутить, потягне на дно, тут мені жаба і пить дасть... (М. Кропивницький). 2. Кому-небудь буде дуже важко, хто-небудь не зможе домогтися чогось. — Німці все тут спалили дощенту. Якби держава не допомогла, жаба цицьки дала б людям (В. Москалець); — Одружимося, бо так у бурлаках нам і жаба цицьки дасть (П. Страшнова).

ні рак ні жа́ба, жарт. Дуже п’яний. Той Жураковський, якого (Петро) Апостол згадував з сумом, що приліз з Московії — ні рак ні жаба (М. Лазорський); Прийшов уночі — ні рак ні жаба (Сл. В. Ужченка).

(старі́й) жа́бі (горобце́ві, горобцю́) по колі́на. Неглибоко, зовсім мало. — В Семигорах нема де і втопиться, бо в ставках старій жабі по коліна,— сказав Карпо (І. Нечуй-Левицький); — Далі не заходь, .. ось тут і хлюпочись на мілкому, де горобцю по коліна... (О. Гончар); — Коли приїхав (Вовченко) до мене, то кепкував над тобою, казав, що в тому ставку горобцеві по коліна буде (М. Чабанівський).

(холо́дна) жа́ба сиди́ть під се́рцем у кого. Кого-небудь охоплює передчуття чогось поганого, неприємного. — Навіть самі слова — прокурор, тюрма, слідчий — все життя викликали в усьому моєму єстві дріж і страх. А тепер у мене якась холодна жаба сидить під серцем... (В. Собко).

як жа́ба на ку́пині́. 1. зі сл. розсі́стися, розпросто́ритися і под. Дуже зручно, вільно, займаючи багато місця; не стримуючись, без обмеження. — Ото ще розпросторився наш полковник — як жаба на купині! — сам до себе каже з серцем подорожній (М. Пригара). 2. зі сл. наду́тися, напри́ндитися і под. Дуже, надто (про пихату, набундючену людину). Надувся, як жаба на купині (Укр.. присл..).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жаба — жа́ба 1 іменник жіночого роду, істота тварина жа́ба 2 іменник жіночого роду ангіна рідко Орфографічний словник української мови
  2. жаба — I -и, ж. Невелика безхвоста земноводна тварина, задні кінцівки якої довші, ніж передні, і пристосовані до стрибання. II -и, ж., мед., заст. Ангіна. Грудна жаба — серцева хвороба, що супроводжується сильними болями в лівій частині грудної порожнини; стенокардія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жаба — жа́ба 1. жаба ◊ жа́ба-цьо́тка-бу́зько-де́дько ірон. 1. про дуже далеких родичів або й зовсім чужих людей (м, ср, ст)||дід бабі вуйко 2. про того, хто безцеремонно втручається у справи, які його не стосуються (м, ср, ст) 2. знев., ірон. негарна, неприємна жінка чи дівчина (Лучук) (м, ср)||жабера Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. жаба — Жаба і на вола рот роззявля. Про безсоромну і крикливу людину. Кожна жаба своє болото хвалить. Кожна нечесна людина вихваляє себе і своє лихе товариство. Якби жабі хвоста, була б не проста. З іронією про нікчемну і чванливу людину. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. жаба — И, ж. Жадоба, заздрість. ◇ Жаба давить; жаба душить — жадоба, заздрість. Ти дивишся і міркуєш: піти нарвати — підстрелять, не нарвати — жаба задавить (Д. Корчинський). Словник сучасного українського сленгу
  6. жаба — 1 (-и) ж. 1. мол.; зневажл. Дівчина. БСРЖ, 179; ПСУМС, 24. 2. крим. Жінка легкої поведінки. СЖЗ, 40. 2 (-и) ж. крим.; несхвальн. Жадібна людина. БСРЖ, 179; СЖЗ, 4. Словник жарґонної лексики української мови
  7. жаба — Жабеня, жабенятко, жабка, криничка, кряк, крякуша, крякушка, ропавка, ропуха Фразеологічні синоніми: зелена жаба; земляна жаба Словник синонімів Вусика
  8. жаба — ЖА́БА (невелика безхвоста земноводна тварина); РОПУ́ХА, РО́ПАВКА (РА́ПАВКА) діал. (перев. з горбкуватою слизовою шкірою). Емене тихесенько, навшпиньках почала закрадатися до одинокої, як й вона, ропухи. Але жаба помітила непроханого гостя і шубовснула у воду (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  9. жаба — ЖА́БА¹, и, ж. Невелика безхвоста земноводна тварина, задні кінцівки якої довші, ніж передні, і пристосовані до стрибання. А жаби крякають, гудуть (Шевч.. II, 1953,16); Жаба підскочила і впала на кладці білим черевом догори (Донч. Словник української мови в 11 томах