жаба

Жаба і на вола рот роззявля.

Про безсоромну і крикливу людину.

Кожна жаба своє болото хвалить.

Кожна нечесна людина вихваляє себе і своє лихе товариство.

Якби жабі хвоста, була б не проста.

З іронією про нікчемну і чванливу людину.

І жаба голову зірвати може, що вже й король не поможе.

Лихо заподіяти може хто будь, та направити тяжко. Король — символ могучости. Жаба — символ дуже малої сили.

Коня кують, а жаба ногу наставляє.

Робить безпідставні притенсії.

Утік, на жаб'ячий скік.

Утік недалеко. Спосіб міряння довжини.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жаба — жа́ба 1 іменник жіночого роду, істота тварина жа́ба 2 іменник жіночого роду ангіна рідко Орфографічний словник української мови
  2. жаба — I -и, ж. Невелика безхвоста земноводна тварина, задні кінцівки якої довші, ніж передні, і пристосовані до стрибання. II -и, ж., мед., заст. Ангіна. Грудна жаба — серцева хвороба, що супроводжується сильними болями в лівій частині грудної порожнини; стенокардія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жаба — жа́ба 1. жаба ◊ жа́ба-цьо́тка-бу́зько-де́дько ірон. 1. про дуже далеких родичів або й зовсім чужих людей (м, ср, ст)||дід бабі вуйко 2. про того, хто безцеремонно втручається у справи, які його не стосуються (м, ср, ст) 2. знев., ірон. негарна, неприємна жінка чи дівчина (Лучук) (м, ср)||жабера Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. жаба — И, ж. Жадоба, заздрість. ◇ Жаба давить; жаба душить — жадоба, заздрість. Ти дивишся і міркуєш: піти нарвати — підстрелять, не нарвати — жаба задавить (Д. Корчинський). Словник сучасного українського сленгу
  5. жаба — 1 (-и) ж. 1. мол.; зневажл. Дівчина. БСРЖ, 179; ПСУМС, 24. 2. крим. Жінка легкої поведінки. СЖЗ, 40. 2 (-и) ж. крим.; несхвальн. Жадібна людина. БСРЖ, 179; СЖЗ, 4. Словник жарґонної лексики української мови
  6. жаба — Жабеня, жабенятко, жабка, криничка, кряк, крякуша, крякушка, ропавка, ропуха Фразеологічні синоніми: зелена жаба; земляна жаба Словник синонімів Вусика
  7. жаба — (і) жа́ба ци́цьки (ци́ці, пи́ти) дасть кому і без додатка. 1. Хто-небудь загине, потрапивши в складні, незвичайні умови. — Ну й дорога! Думав, що жаба цицьки дасть у клятих яругах (В. Фразеологічний словник української мови
  8. жаба — ЖА́БА (невелика безхвоста земноводна тварина); РОПУ́ХА, РО́ПАВКА (РА́ПАВКА) діал. (перев. з горбкуватою слизовою шкірою). Емене тихесенько, навшпиньках почала закрадатися до одинокої, як й вона, ропухи. Але жаба помітила непроханого гостя і шубовснула у воду (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  9. жаба — ЖА́БА¹, и, ж. Невелика безхвоста земноводна тварина, задні кінцівки якої довші, ніж передні, і пристосовані до стрибання. А жаби крякають, гудуть (Шевч.. II, 1953,16); Жаба підскочила і впала на кладці білим черевом догори (Донч. Словник української мови в 11 томах