1. Фразеологічний словник української мови

ждати

жда́ти (чека́ти, вигляда́ти, сподіва́тися) з мо́ря пого́ди. Даремно надіятися на кого-, що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним. — Чого ж ти сердишся? — звернувся він обережно.— Ти почекай. Я буду інженером. Ми ще не так заживемо.— Жди з моря погоди,— відрізала вона коротко (Г. Коцюба); — Тепер чекай з моря погоди, — зауважив Павло, коли підходили до камери.— Дарма радієте .. Вони м’яко стелять, але спати твердо (М. Сиротюк); Насос не встигає відкачувати воду, а як від перевантаження зіпсується? Прибуде вода, заллє трансформатор — та й по ньому. Будемо тоді кукурікати, виглядаючи з моря погоди (З газети); — Сиди й сподівайся з моря погоди! Ти не міг раніше щось придумати? (М. Стельмах). $ЖЕСТ

час не жде (не стої́ть). Не можна зволікати з виконанням чого-небудь. — Час не жде, Дмитре Івановичу. Давайте мені, якщо знайдеться, такого-сякого інструменту: напильничка, тисочків. Мені б одну штуковину полагодити… (О. Сизоненко); До царя тут Змій озвався: — Якщо вгадувать ти взявся, вгадуй, царю, час не жде, Бачиш — сонечко вже де! (Л. Первомайський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ждати — жда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ждати — (на кого) чекати, очікувати, дожидати <�сподіватися> кого; ФР. вижидати, вичікувати; (з лихим наміром) чатувати, чигати; п! ЧЕКАТИ, СТРИВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. ждати — [ждатие] жду, ждеш, ждеимо, ждеите; нак. жди, жд'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. ждати — жду, ждеш, недок. 1》 перех. Перебувати де-небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимось; чекати, очікувати. || перех. і неперех., кого, чого, на кого – що, зі спол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ждати — Чекати, вичікувати, вичекати, дочекати, зачекати, очікувати, почекати, перечекати, прочекати, сподіватися, див. ожидати Словник чужослів Павло Штепа
  6. ждати — Він ждав, аби йому Бог дав. Про лінивого, що хоче дістати усе готове. Ждав би й до ночі, аби лиш дістав помочі. Коли хто в дуже великій потребі шукає помочі. Казав Бог дати, але ще треба ждати. Доля зміниться на краще, але не зараз. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. ждати — Виглядати, вижидати, вичікувати, дожидатися, дочікуватися, дрімати (перенос), ждати-пожидати, ждати-сподіватися, ждати-чекати (фольк.), заждатися, зажидати, наджидати, очікувати, перебути (дощ), перегодити, пережидати, перележувати (поки... Словник синонімів Вусика
  8. ждати — ЧЕКА́ТИ (перебувати де-небудь, щоб зустрітися з кимсь; розраховувати на появу когось, чогось; сподіватися на слушний момент тощо), ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИСЯ, ОЧІ́КУВАТИ, СПОДІВА́ТИСЯ кого, чого, ЧЕКА́ТИСЯ розм., ТРИВА́ТИ заст.; НАДЖИДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. ждати — Жда́ти, жду, ждеш кого, чого і рідше (західнє) на кого, на що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ждати — ЖДА́ТИ, жду, ждеш, недок. 1. перех. Перебувати де-небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимось; чекати, очікувати. Може, вийшла русалонька Матері шукати, А може, жде козаченька, Щоб залоскотати (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  11. ждати — Ждати, жду, ждеш гл. Ждать, ожидать, чаять. Бог не рівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Ном. № 81. Якого прасунка ждатимеш. Ном. № 5623. Не жди свого миленького із чужого краю. Мет. 11. Словник української мови Грінченка